1. Історія хвороби
(1) Дисфункція сечовипускання, що супроводжується дисфункцією кишечника (наприклад, запор, нетримання калу тощо), може вказувати на нейрогенний сечовий міхур через нейропатію.
(2) Зверніть увагу на наявність в анамнезі травм, операцій, діабету, поліомієліту або вживання ліків.
(3) Зверніть увагу на будь-яке зниження або втрату чутливості, наприклад позиви до сечовипускання або розтягнення сечового міхура. Значне зниження або втрата чутливості сечового міхура підтверджує нейрогенний сечовий міхур.
2. Експертиза
(1) Зниження відчуття промежини та зниження або підвищення тонусу анального сфінктера підтверджують нейрогенний сечовий міхур, але відсутність цих ознак не виключає його можливості.
(2) Зверніть увагу на будь-які вади розвитку, такі як spina bifida, менінгоцеле або сакральна дисплазія.
(3) Присутня залишкова сеча, але немає механічної обструкції нижніх сечових шляхів.
(4) Електростимуляція спінального рефлексу. Цей метод головним чином перевіряє, чи неушкоджені нерви спинномозкової рефлекторної дуги сечового міхура та уретри (тобто чи є ураження нижніх мотонейронів) і чи є ураження нейронів від кори головного мозку до пудендального ядра (центру спинного мозку) (чи є ураження верхніх мотонейронів). Таким чином, цей тест може діагностувати нейрогенний сечовий міхур і відрізнити ураження нижнього моторного нейрона (відсутність рефлексу детрузорного м’яза) та ураження верхнього моторного нейрона (гіперрефлексія детрузорного м’яза).
